Сонце западає за високі гори,
Товар повертає до свої обори. | (2)

Лиш я, сиротина, без кута, без хати,
Де ж головку склоню? — Не знати, не знати. | (2)

Лист жене вітрами, все ж колись спочине,
Билина водою берега достигне. | (2)

Лиш я, сиротина, білим світом блуджу,
Молодії літа марно віком нуджу. | (2)