AmОксано, Оксано, я чую твій Eголос,
Що вітер меDmні, Gз України прCиніAс.
Я чую як шеDmпчеG, розтоптанийC колос, |
AmЯ бачу цDmі оEчі, наповнені AmслізA. | (2)

Коли ж на далекій, святій Україні,
Засяє нам знову, свободи зоря.
До вас я прилину, на крилах орлиних, |
Оксано моя, Україно моя! | (2)

А в нашій далекій, далекій країні,
Я знаю чекаєш, Оксано, мене.
Я скоро приїду, в це місто любиме, |
До тебе Оксано, моя чарівна. | (2)

Оксано, Оксано, давно не стрічались,
Та прийде той час - ми зустрінемось знов.
Коханою була, і нею зосталась, |
Оксано - ти щастя моє і любов! | (2)

І ось я приїхав в улюблене місто,
В якому давно не бував уже я,
Приїхав до тебе, кохана Оксано, |
Бо без тебе не можу прожити ніяк! | (2)

Дівчата, дівчата, не вірте всім хлопцям,
Насправді не вміють любити вони.
Полюбить та й кине, а дівчина гине, |
Бо серце любило, його від душі! | (2)