Сонце сходе — я журюся,
А заходе — плачу.
Кого люблю щирим серцем,
Того не побачу.

Як пошлю я сиву голубоньку
Аж під чорную хмару:
Нехай вона спитає у бога,
Чи дожду я пари.

Ішли хмари із Полтави
Та все хмароньками, —
Чужі дочки йдуть у гості
Та все парочками.

Чужі дочки йдуть у гості
Та все парочками,
Моїй дочці, дочці-коханочці,
Парочки немає.

Як зірву я з рожі квітку
Та й пустю на воду —
Пливи, пливи, з рожі квітко,
Аж до мого роду.

Пливла, пливла з рожі квітка
І стала крутиться.
Ждала мати дочки в гості
Та й стала журиться.