Скажу тобі, мамцю, правду,
Як я буду в світі жити:
Чоловіка шанувати, |
А хлопців буду любити. | (2)

Скажу тобі, мамцю, правду,
Як я дожду твого віка,
Тоді скажу: "Баста, хлопці, |
Час любити чоловіка". | (2)

Так, так, моя доню,
Бо я так робила:
Свого мужа шанувала, |
А хлопців любила. | (2)

Наказала мені мати
Всьої правди не казати.
Як ти, мати, така була, |
То ти своє вже забула. | (2)

Як ти, мати, така була,
То ти своє вже забула.
На камені ноги мила, |
Четвертого полюбила. | (2)