Шуміла ліщина, шумів темний гай. |
Зрадливу дівчину козак покохав. | (2)

Він клявся-божився, що любить її, |
Він клявся-божився, що візьме її | (2)

Дівча не зважало на цей гріх тяжкий, |
Сказало: "Козаче, ти матір убий"! | (2)

"Ти матір убий, занеси у ліси, |
А мамине серце мені принеси" | (2)

Три дні і три ночі козак сумував, |
На четверту нічку - серденько дістав.| (2)

Прийшов до дівчини - на порозі став |
І мамине серце дівчині подав. | (2)

"Козаче, козаче, що ж ти наробив?! |
Я пожартувала - ти матір убив!! | (2)

Ти матір убив - вона ж рідна твоя. |
Мене ти уб'єш, бо я зовсім чужа!" | (2)

Шуміла ліщина, шумів темний гай! |
Зрадливу дівчину козак покидав... | (2)