Шкода мої вечероньки,
Що я наварила.
Нема мого миленького,
Що я полюбила.

Шкода мої вечероньки,
Що не була вдома.
Не бачила миленького
Сьогодні і вчора.

Шкода мої вечероньки,
Що не буду їсти.
Там-то тяжко без милого
Вечеряти сісти.

Ой, не жалко вечероньки,
Що я простояла,
Тільки жалко того парня,
Що я утеряла.

Не я його утеряла,
Бо не була вдома,
А змінився в дівки голос
Ще й тиха розмова.

Голосочок на лісочок,
Слова підуть різно.
Не лай мене, моя мати,
Що я ходжу пізно.

А хоть же я ходю пізно,
То свій розум маю.
Козакові-дуракові
Та й не потураю.

Бо в козака стільки ласки,
Як на морі ряски,
Бо в козака стільки думки,
Як на морі шумки.

Ой, якби я лебедина,
То б я крильця мала,
То я б тую всю Вкраїну
Кругом облітала.

То я б тую всю Вкраїну
Кругом облітала,
То я б свого миленького
По шапці впізнала.

Ой, по шапці, не по шапці,
То по козирочку,
Сам чорнявий, личко біле,
Брови, як шнурочок.