Що на Чорному Морі
На Камені Біленькому
Там стояла Темниця Камяная
Що у Тій-то Темниці пробувало Сім-сот Козаків
Бідних Невольників
То вони Тридцять Літ у Неволі пробувають
Божого Світу Сонця праведного у вічи собі не видають

То до їх Дівка-бранка
Маруся-попівна Богуславка
Прихождає
Словами промовляє
Гей Козаки
Ви Бідниї Невольники!
Угадайте що в нашій землі Християнській за день тепера

Що тоді Бідні Невольники зачували
Дівку-бранку
Марусю-попівну Богуславку
По Річах познавали
Словами промовляли
Гей Дівко-бранко
Марусю-попівно Богуславко
Почім ми можем знати
Що в нашій землі Християнській за день тепера
Що Тридцять Літ у Неволі пробуваєм
Божого Світу Сонця праведного у вічи собі не видаєм
То ми не можемо знати
Що в нашій землі Християнській за день тепера

Тоді Дівка-бранка
Маруся-попівна Богуславка
Теє зачуває
До Козаків Словами промовляє
Ой Козаки
Ви Бідниї Невольники!
Що сьогодня у нашій землі Християнській Великодная Субота
А завтра Святий Празник Роковий День Велик-День

То Тоді Ті Козаки Теє зачували
Білим лицем до Сирої Землі припадали
Дівку-бранку
Марусю-попівну Богуславку
Кляли-проклинали

Та бодай ти Дівко-бранко
Марусю-попівно Богуславко
Щастя-й-долі собі не мала
Як ти нам Святий Празник Роковий День Велик-День сказала

То тоді Дівка-бранка
Маруся-попівна Богуславка
Теє зачувала
Словами промовляла
Ой Козаки
Ви Бідниї Невольники!
Та не лайте мене не проклинайте
Бо як буде наш пан Турецький до Мечети від'їжджати
То буде мині Дівці-бранці
Марусі-попівні Богуславці
На руки Ключі віддавати
То буду я до Темниці прихождати
Темницю відмикати
Вас всіх Бідних Невольників на Волю випускати

То на Святий Празник Роковий День Велик-День
Став пан Турецький до Мечети від'їжджати
Став Дівці-бранці
Марусі-попівні Богуславці
На руки Ключі віддавати

Тоді Дівка-бранка
Маруся-попівна Богуславка
Добре дбає
До Темниці прихождає
Темницю відмикає
Всіх Козаків
Бідних Невольників
На Волю випускає
І Словами промовляє
Ой Козаки
Ви Бідниї Невольники!
Кажу я вам Добре дбайте
В городи Християнські утікайте
Тількі прошу я вас одного города Богуслава не минайте
Моєму Батьку-й-матері знати давайте
Та нехай Мій Батько Добре дбає
Грунтів великих маєтків нехай не збуває
Великих скарбів не збірає
Та нехай мене Дівки-бранки
Марусі-попівни Богуславки
Зневолі не викупає
Бо вже я потурчилась-побусурменилась
Для Роскоши Турецької
Для Лакомства Нещасного

Ой визволи Боже нас всіх Бідних Невольників
З Тяжкої Неволі
З Віри Бусурменської
На Ясні Зорі
На Тихі Води
У Край Веселий
У Мир Хрещений!
Вислухай Боже у прозьбах щирих
У нещасних молитвах
Нас бідних невольників!