Раз якось на Весні крізь Проміння Ясне
В мою хатку Метелик влетів
І рожеві вуста Він за Квітку прийняв
І до них ніжно ніжно припав

І рожеві вуста Він за Квітку прийняв
І до них ніжно ніжно припав

З того часу тямлю що робити маю
Все сиджу я сама не сама
І все сниться мені той Метелик чудний
І все чується спів Солов'я

І все сниться мені той Метелик чудний
І все чується спів Солов'я

До робіт нема сил до молитв нема слів
Я бліда пред розп'яттям стою
Ох зніміте мені ту одежу сумну
Дайте здійснення мріям моїм

Ох зніміте мені ту одежу сумну
Дайте здійснення мріям моїм