Ой, у полі
Та буйний вітер віє,
Ой, там удівонька |
Та й пшениченьку сіє. | (2)

Ой, а посіявши
Та й стала волочити,
А заволочивши стала |
Бога просити: | (2)

Ой, зароди, Боже,
Та пшениченьку яру
На вдовиних діток |
Та й на вдовину славу! | (2)

А ще удівонька
Та й додому не дійшла,
А вже люди кажуть, |
Що пшениченька зійшла. | (2)

А ще удівонька
Та й на лаву не сіла,
А вже люди кажуть, |
Що пшениця поспіла. | (2)