ОЙ, ти мати моя, та й не жаліслива:
Оддала ти мене у чужую сторону.
Оддала ти мене у чужую сторону, —
У чужую сторону, у велику сім'ю.

А велика сім'я та вечеряти сіла,
А мене молоду посилає по воду...
Я ж по волу ішла - спотикалася,
А з водою ішла - під віконцем прислухалася.

Ой, дохожу до воріт,— шось у хаті гомонить...
Щось у хаті гомонить, — мати сину говорить:
Ой, ти, сину, ти мій, ти, дитино моя,
Чом ти жінки не б'єш та потачку даєш?

За що ж, мамо, її бить? Вона вміє все робить...
Вона вміє все робить: І напекти, й наварить...