Ой по потребі по потребі барзе царській
До там-то много війська гей понажено
Да через мечу положено
Да й ні єдиного тіла козацького молодецького
Живого не оставлено
Тільки поміжду тим трупом Хведор Бездольний
Посічений да порубаний
Дай на рани смертельниї не змагає
А коло його Джура Ярема гей промешкає!

До Хведор Бездольний-безродний гей
Промовляє Словами
Да обіллється горко Сльозами

Гей Джуро Яремо
До дарую я тобі по Смерті своєї
Коня Вороного
Ей а другого Білогривого
І Тягеля Червониї
Од піл до коміра Золотом гаптовані
І Шаблю Булатную
Пищаль Семип'ядную!

Ой да Добре ж ти дбай
Да на Коня сідай
Да передо мною повертай
Да нехай я буду знати
Ай чи удобен ти будеш проміждо Козаками пробувати

До Джура Ярема ой да Добре дбає
Да на Коня сідає
Ой да перед ним повертає
До Хведор Бездольний-безродний
Ей да промовляє Словами
Да обіллється горко Сльозами

Ой да благодарю ж Тебе Господа Милосердного
Ой що не ледай кому
Гей моя Худоба буде доставати
До він буде за мене Господа Милосердного прохати

Ей Джуро Яремо
Да Добре ж ти дбай
Да на Коня сідай
Да їдь понад Лугом-Базалугом
Та понад Дніпром-Славутою
До як Ушкала гудуть ей до ти схоронися
А як Лебеді ячать ей до ти озовися
А як Козаки йдуть Дніпром-Славутою
Ой до ти об'явися
Да Шличок на Копію іскладай
Ой да сам низенько укланяй
Наперед Господу Богу
І Батькові Кошовому
Отаману Войськовому
І Всьому Товариству Кревному-сердешному

Ой Добре же то він дбає
Ой да на Коня сідає
Да понад Лугом-Базалугом проїжджає
Понад Дніпром-Славутою
Ей да Козаків стрічає
Да Шличок на Копію складає
А сам низько укланяє
Наперед Господу Богу і Батькові Кошовому
Отаману Войськовому
І Всьому Товариству Кревному-й-сердешному

До-то Батько Кошовий
Отаман Войськовий
Промовляє словами
Ей Джуро Яремо!
Да не своїми ж ти Кіньми гуляєш
І не свої Тягеля Червониї
Од піл до коміра Золотом гаптовані
І не свою Шаблю Булатную
Не свою Пищаль Семип'ядну маєш
А десь ти свого Пана убив або істребив
Або ж ти молодого душі ізбавив

Ой Батьку Кошовий
Отамане Войськовий
Я свого Пана ані вбив ні стребив
Ані молодого душі я не збавив
А мій Пан лежить у Лузі-в-Базалузі
Постріляний да порубаний
І на рани смертельні не змагає
Да прошу я вас всенижающе
У Луг-Базалуг прибувати
Ой да тіло козацьке молодецькеє поховати
Да звіру-птиці на поталу не дати!

До-то Батько Кошовий
Отаман Войськовий
Да Добре він дбав
Да в Суботу із Семисот П'ятдесят Козаків вибирав
Да в Суботу проти Неділі
У Четвертій Полуношній Годині
У Луг-Базалуг Козаків висилав

Ой до вони прибували
Да тіло козацькеє знаходжали
На Червону Китайку клали
Тіло козацьке молодецьке обмивали
А шаблями суходол копали
А шапками да приполами перст носили
Да Високу Могилу висипали
І Прапірок у головах ей устромили
Да Премудрому Лицарю Славу учинили
А тим його поминали
Що в себе мали
Цвіленькими войськовими сухарями!

Услиши Господи у просьбах у молитвах
Люду царському
Народу християнському
І всім головам слухающим
Вот на Многії Літа
До Конця Віка
До Конця Віка!