Ой, горе, горе на сім світі жити,
Боронь, Боже, смерті, буде Бог судити.
Як чоловік здоровий, то всяке кохає,
При лихій годині його і рід цурає.

А як при добрій годині - куми, побратими,
А при лихій годині немає і родини.
А мати старая із жалю умирала:
"Діти - ж мої, діти! Я вас годувала!
Як-то трудно камінь глодати,
Так то трудно дітей годувати."

А діти на тоє - ніт, німало не вважають,
Та іше хуже отця і матку словами вгорчають.
Кого Бог злюбить, того і награждає,
А за отця і за матку син Божий скарає.

Коли б могли ми у небі проживати,
Було б же нам отця і матку да не вгорчати!
Ой, Ісусе, Ісусе Назаревський!
Утішай і помилуй народ християнський!
Ой, Ісусе, Ісусе крижуваний!
Утішай і помилуй увесь мир православний!