О, Господи Боже мій, файний леґінь, та й не мій.
Ой, що маю робити, що не хоче любити.

Ой, піду я на гору, накопаю ромену,
Та дам му ся напити, може, буде любити.

Ой, через сад виноград, чи ти мені, любку, рад,
Бо я тобі не рада, за мнов хлопців громада.

Ой, через сад стежечка, нема мого сердечка,
Нема мого серденька, не буду веселенька.

Якби було серденько, було би веселенько.