Не треба, матусю, нелюба любить,
Не треба, матусю, із нелюбом жить.
На серці печаль, на серці журба,
Ні щастя, ні долі тоді вже нема.

Подивися, доню, яка я стара,
Мені в домовину вже лягать пора.
Як я замкну очі, що буде з тобою?
Останешся, доню, круглов сиротою.

Не плач, стара мати, не плач, не ридай,
Бери рушниченьки – та й сватам давай.
Най я свою долю раз на світі втрачу,
Ти будеш щаслива, я – гірко заплачу.

В полі при дорозі хрест Божий стоїть,
Там старая мати під хрестом сидить.
Ой, Боже, мій Боже, що я наробила,
Що я свою доню з нелюбом злучила.

"Не можна, матусю, нелюба любить,
Не можна, матусю, із нелюбом жить.
На серці печаль, на душі журба,
Ні щастя, ні долі, мамо, вже нема".