1. На високій горі явір ся колише,
Там брат до сестрички дрібний листок пише. 2

2. – Сестро, моя сестро, ти моя голубко,
Як ти привикаєш на чужині, любко? 2

3. – Ой, брати, ж мій брати, мушу привикати,
Старому, малому мушу догаджяти. 2

4. – Ой пусти ня, мужу, в вишневий садочок,
Ни буду я рвала [1] твоїх ягідочок! 2

5. А й вирву квіточку із виноградочку
Та й пущу на воду до своєго роду. 2

6. Плине квітка, плине, під берегом стала,
Вийшла її мати, ту квітку спізнала. 2

7. – Чи ти, моя доню, сім літ хорувала,
Що твоя квіточка на воді зів'яла? 2

8. – Ой не хоровала'м ни день, не годину,
Впала ж я ся, впала не в гідну родину! 2