На Синьому Морі на Білому Камені сидить Сокіл Ясен Білозірець
Низенько головку склоняє
КвилИть-проквиляє
На Святе Небо поглядає
Шо Половина Соньця Половина Місяця у Тьму заступило
Не Гаразд у Синєму Морі починало
Супротивна Хвиля зо Дна Моря вставає
Козацькі Судна Молодецькі на Три Части розбиває
Перву часть одбивала
У Тихий Дунай замчала
Другу часть одбивала у Рабьську Землю заносило
Третю часть одбивало
Посеред Моря потопляло

В тую годину Два Брата Рідненьких потопало
Третя Чужа-чужанина
Безрідна-безплемінна
Шо нІкому на Чужій Чужині порятунку дати
І прощенія приняти

Стали Брати промовляти
Ей то се Брат не Сопротивна Хвиля затопляє
А ОтцЕва-Паніматчина Молитва карає
Шо ми з Дому виходили
Од Отця-'д-Паніматки Благословенія не приняли
І Старшого Брата марно зневажали
Середульшу Сестру під ноги топтали
Ближньому Сусіду Хліба-соли збавляли
Улицями проїздили і марно Старих людей зневажали
Малих дітей кіньми топтали
Кров християньську с піском мішали
Проти церкви проїздили шличка з глав не здиймали
Хреста на своє лице не клали

Коли-б же нас Брате
Отцева-Паніматчина Молитва могла визволити
Хай би ми при старости літях Добре знали
Як при старости літях Отця-Неньку штить-поважати...

Як скоро стали Брати Отцеву-Паніматчину Молитву вихваляти
Стала Супротивна Хвиля втихати
Стали вони к Берегу випливати
За Білий Камінь руками хватати
І на Берег виступати
На Край Веселий
Междо Мир Хрещений

(Тепер) насупротив Синів Отець-Мати вихождає
Синів питає
Чи Добре вам Сини у Дорозі починало
І вони речуть добре на Синім Морі гуляти
Тілько не добре Безрідній-безплеміньній Чужій-чужині потопати
Шо нікому на Чужій Чужині Порятунку дати
Прощенія приняти

І ще ж то щаслив чоловік на Сьвіті буває
Як Отца-Неньку штить-поважає
І Ближнєго Сусіду за Рідного Брата має
І Старих людей почитає

Визволь Господи невольника з Неволі на Край Веселий
Междо Мир Хрещений
До Роду до Родини!

Люду царьському
Народу християньському
І всім головам вислухАщим
От на Многая Літа
До Коньця Віка!