1. Кажуть люди, що я лиха, а я Василиха:
Я ся в полю наробила, йду додому стиха. 2

2. Я ся в полю наробила новими серпами,
А мій Василь-Василина п'є в корчмі з кумами. 2

3. А я прийшла додомочку, почала казати:
– Я нажяла в поли снопів – пішов би складати! 2

4. – А я снопи не жяв, не піду носити,
А як прийду додомочку, ше й тя буду бити! 2

5. А я свого Василину всю натуру знаю:
Єдни двері відчиняю, на другі – втікаю. 2

6. А я свому Васильови наварила бобу,
– Ой наїдся, Василино, на тяжку хоробу. 2