Кажуть люди, що я хорую,
Кажуть мені лічитися,
А хто кохання не розуміє — |
Каже сухоти взялися. | (2)

Не на сухоти я хорую,
Не на сухоти я умру.
Через дівчину, через кохання |
В темну могилу спати йду. | (2)

А як умру я, то поховайте,
І парканом мня обложіть,
І на могилі моїй високій |
Злоті літера напишіть. | (2)

Хто ж ті літера прочитає,
І прочитає про мене,
І прочитає про душу щиру, |
Котра померла з кохання. | (2)