Хилилися густі лози
Відкіль вітер віє:
Дивилися карі очі,
Відкіль милий їде.

Хилилися густі лози
Та вже й перестали:
Дивилися карі очі
Та й плакати стали.

В кінці греблі стоять
Верби, що я насадила,
Нема ж того козаченька,
Що я полюбила.

Ой, немає козаченька,
Поїхав за Десну...
Рости, рости, дівчинонько,
На другую весну!

Росла, росла дівчинонька,
Та й на порі стала:
Ждала, ждала козаченька,
Та й плакати стала!

Ой, не плачте, карі очі,
Така ваша доля:
Полюбила козаченька
По місяцю стоя...

Зелененькі огірочки,
Жовтенькі цвіточки:
Нема, нема козаченька —
Плачуть карі очки!

Болять, болять карі очі —
Серденько понило:
Я не бачу миленького,
І діло не мило!..