Гей піді Львовом, нижче Києва,
Грай, коню, грай, кониченьку.

Стоїть з прежде віку дім ясеновий,
Грай, коню, грай, кониченьку.

Дім ясеновий, двері дубові,
Грай, коню, грай, кониченьку.

Двері дубові, столи тисові.
Грай, коню, грай, кониченьку.

А на тих столах скатерті ільчисті,
Грай, коню, грай, кониченьку.

Скатерті ільчисті, колоні пшеничні.
Грай, коню, грай, кониченьку.

За тими столами ґазда з ґаздинев
Грай, коню, грай, кониченьку.

Гадку гадають, гостей чекають.
Грай, коню, грай, кониченьку.

- Щедрий вечір тобі, славний господарю,
Грай, коню, грай, кониченьку.

Промети дорогу до свого порогу,
Грай, коню, грай, кониченьку.

Пусти нас до хати заколядувати
Грай, коню, грай, кониченьку.

Гай із Новим роком тебе вінчувати:
Грай, коню, грай, кониченьку.

Щоб у твоїм дворі коровки телились,
Грай, коню, грай, кониченьку.

А в твоїй кошарі овечки котились.
Грай, коню, грай, кониченьку.

Щоб у твої доньки були старостоньки
Грай, коню, грай, кониченьку.

І у твого сина - молода дружина.
Грай, коню, грай, кониченьку.

Щоб жив многі літа ґазда із ґаздинев,
Грай, коню, грай, кониченьку.

Ґазда із ґаздинев і з цілов родинов.
Грай, коню, грай, кониченьку.