Де ти, калино, зросла такая
Такая високая,
Такая високая,
Листоньком широкая?

Ой росла ж бо я, росла
В лузі при криниці,
В лузі при криниці,
При холодній водиці.

Там Маруся воду брала,
Калину пдливала,
Калину підливала,
Своєї неньки питала:

- Ой ненько моя ж, ненько,
Чи буду я такая,
Чи буду я такая,
Як калинонька цяя?

- Будеш, донечко, будеш,
Як біля мене будеш,
А як підеш межи люди,
То такая не будеш.

Спаде з личенька краса,
Як з калиноньки роса,
Стане личенько яленіти,
Серденько каменіти.

Стане личенько яленіти,
Серденько каменіти,
Стане личко ялиною
За чужою дитиною.