Чогось мені так сумно,
Чогось мені так жаль,
На серденьку досада,
А на душі печаль...

Візьму я відеречка
Та й піду по воду,
Зустріну миленького -
Всю правду розкажу...

Набрала я водиці,
Стихенька ступаю
І чую щось говорить
В саду під вишнею.

Не сам він там говорить,
Не сам він там стоїть,
Подругу обіймає,
За рученьку держить...

Подругу обіймає,
За рученьку держить
І все її питає:
Чи будеш мня любить?..

Любить тебе не буду,
Любити не буду,
Тебе Бог покарає
За першу дівчину!

Ти собі до першої
Іди, іди, іди,
Її зболіле серце
До свого пригорни!

Прийшов він до дівчини,
Добрий вечір казав,
Узяв ї за рученьку,
Личко поцілував.

Ой, не цілуй, козаче,
Ой, не цілуй мене,
Бо дуже добре знаю,
Що зрадив ти мене!