Чого ж ти, дівчино,
По тім лісі блудиш,
Може ти, дівчино,
Мого сина любиш?

Якби не любила,
То би-м не ходила,
Я за твоїм сином
Бистров річков плила.

Бистров річков плила
Та й в студену воду,
Не так твоїм сином,
Як за його родом.

На тобі, дівчино,
Коня вороного,
Відчепись від мене,
Та й від сина мого.

На коня не сяду,
Конем не поїду,
Твого сина люблю
Та й за нього піду.

Ой, там, на долині,
Василь сіно коситъ,
А йому дівчина
Дитину приноситъ.