Червона калина білим цвітом цвила.
Молода дівчина козака любила. (2)

Любила, любила, три нічки не спала,
Три нічки не спала, дрібний лист писала. (2)

Три нічки не спала, дрібний лист писала,
До того козака, що вірно кохала. (2)

Козак, лист діставши, сів, перечитавши,
Сів, перечитавши, за дім спогадавши. (2)

В неділю раненько, ще сонце не сходить,
Молоденький жовняр по касарні ходить. (2)

Ой ходить він, ходить, в руках шаблю носить,
В свого капітана на урльоп ся просить. (2)

- Пане капітане, пусти ня додому,
Бо така причина - вмирає дівчина. (2)

- Ой пущу тя, пущу, але не самого,
Скажу осідлати коня вороного. (2)

Коня вороного, ще й нове сідельце,
Сядеш та й поїдеш, розвеселиш серце. (2)

Їде козак, їде, ворота минає,
Вийшла стара мати і його вітає: (2)

- Ой сюди, козаче, тут твоя причина,
Тут твоя причина - має дівча сина. (2)