Через сінечки вишнев сад
Пішла Настуня у виноград:
"Хто ж мене знайде в цім винограді,
З тим сяду на посаді."

Пішов батенько - не знайшов,
Втрвав квітоньку та й пішов.
"Ой, квітонько моя та й розмайная,
Донечко моя, кому ти судженая?"

Через сінечки вишнев сад
Пішла Настуня у виноград:
"Хто ж мене знайде в цім винограді,
З тим сяду на посаді."

Пішов Перруся та й знайшов,
Взяв за рученьку та й привів.
"Настуню моя, ти ж коханая,
Ти мені судженая!"