Через гору та в долину
Виходи до мене на часину.

Я не вийду і не стану,
Хіба вишлю сестру таку саму.

Стояв вечір із сестрою,
Ой, не такі речі, як з тобою.

Таке личко, такі брови,
Та не таке серце до любови.

Ой, із гори та в долину
Не ходи до мене, вражий сину,

Бо я роду не такого,
Не любила зроду чорт зна кого.

Бо я роду шляхетського,
Полюбила сина отецького.

Полюбила й поцілую,
Бо я за ним, за ним помандрую.

Мандруй, дівча, на мандрівку.
Ой, там любив парень красну дівку.

У петрівку, в косовицю,
Любив парень дівку-красавицю.