Був вірний син України,
Що мріяв про вільну Вкраїну,
Три роки боровся з катами,
Що в нищить сталінську свободу.

Максим не боявся нікого
На рідній українській землі,
Ходив зі своїми друзями,
Дзвонив вже запеклії бої.

Аж п'ятого листопада
Сорок семого року,
Ранили катюги Максима,
Кров лилась із правого боку.

Максиме, ти вірний наш друже,
Ми скоро смерть твою пімстимо,
Катів з України проженем,
Країну з кайданів звільнимо.