Був собі хлопець, хтів ся женити, | (2)
Забрали в військо – мусів служити.

Вернувся з війська – людей питає: | (2)
– Де моя мила, що порабляє?

А люди йому відповідають: | (2)
– Вчора померла – нині ховають.

Він йде на цвинтар, шапку знімає, | (2)
Там два козаки яму копають.

– Дай, Боже, щастя, що копаєте? | (2)
Кого в могилі поховаєте?

– Була дівчина, як ясні перла, | (2)
Через кохання вчора померла.

Він вийняв шаблю, вдарився в груди, | (2)
Ой тут же зараз похорон буде.

В неділю рано всі дзвони дзвонять, | (2)
Милого й милу разом хоронять.