Боронив я свою Україну,
Не боявся я лютих татар.
Тої слави повік не забуду,
Що колись я, як вітер, літав,

А тепер все пройшло, все минуло,
Чорна хмара кругом облягла.
І на щастя синів України
Злая доля к нам в гості прийшла.

Плачуть степи, широкії лани,
Плачуть гори в дрімучих лісах.
Плачуть діти – рожевії квіти,
Шо навіки змарніла краса. (2)