Болить моя головонька
Од самого чола,
Не бачила миленького
Сьогодні, ні вчора...
Як бачила у вівторок,
Та вже неділь сорок.
Нема мого миленького,
Нема мого тута,
Посходила по слідочку
Шавлія та рута...

На шавлію воду грію,
На руту не буду,
Розсердився мій миленький,
Просити не буду.
Нехай його тії просять,
Що перстені носять,
Нехай його тії люблять,
Що його голублять...

Ой, бачиться — не журюся,
В тугу не вдаюся,
А, як вийду за ворота,
Од вітру валюся.
Ой, бачиться, що не плачу,
Самі сльози ллються:
Од милого нема людей,
Од нелюба шлються...

Нема ж мого миленького,
Нема мого сонця:
Ні з ким мені розмовляти,
Сидя у віконця.
Нема мого миленького,
Що карії очі,
Ні з ким мені розмовляти
Темненької ночі!..

Зелененький барвіночку,
Стелися низенько,
А ти, милий, чорнобривий,
Присунься близенько.
Зелененький барвіночку,
Стелися ще нижче,
А ти, милий, чорнобривий,
Присунься ще ближче!..

Нема мого миленького,
Нема його тута,
Посходила по слідочках
Шавлія та рута.
Я шавлію пересію,
Руту пересаджу,
Таки свого миленького
К собі переважу!..
Я шавлію пересію,
Руту пересмичу,
Я до себе миленького
Таки перекличу!..

Да вже ж мені не ходити,
Куди я ходила,
Да вже ж мені не любити,
Кого я любила...
Да вже ж мені не ходити
Ранком попід замком,
Да вже ж мені не стояти
Із моїм коханком!..

Да вже ж мені не ходити
В ліски по орішки,
Да вже ж мені минулися
Дівоцькі насмішки!
Шкода ж мені уродоньки,
Високого росту:
Прийшлось мені утопиться
З високого мосту!..