А у пана господаря новая жона,
Бог йому дав, Бог йому послав
Умну жону до його двора.

На подвір'я вийшла, як зоря зійшла,
Бог йому дав, Бог йому послав
Умну жону до його двора.

А по воду пішла - мед-вино несла,
Бог йому дав, Бог йому послав
Умну жону до його двора.

А по дрова пішла - золото несла,
Бог йому дав, Бог йому послав
Умну жону до його двора.

А в світлицю війшла - все, як нове стало,
Бог йому дав, Бог йому послав
Умну жону до його двора.

Три панове встало, її привитало,
Бог йому дав, Бог йому послав
Умну жону до його двора.

А перший пан каже: "То є царівна!"
Бог йому дав, Бог йому послав
Умну жону до його двора.

А другий пан каже: "То королівна!"
Бог йому дав, Бог йому послав
Умну жону до його двора.

А третій пан каже: "То не царівна,
То не королівна, то моя жона!"
Бог йому дав, Бог йому послав
Умну жону до його двора.