А у нашій Галичині скрізь лісом луна й УПА,
А наш сотник молоденький надближався до села. | (2)

А наш сотник молоденький надближався до села,
Щоб з ріднею попрощаться, наближається зима. | (2)

Із ріднею попрощався і стиха вступає в ліс,
Навкруг себе оглядає, що би ворог не підліз, | (2)

Ой вийшов він на ту гору, щи раз глянув у село,
Він зовсім ни знав нічого, що кати ждали на нього. | (2)

Кричит варта, ватажок чирвоний: "Здай, Бандеро, руки здай!"
Ни здам ти ся, лютий кате, ти не будиш пануват. | (2)

Кричить ватажок чирвоний, що Бандеру живцьом взять,
А кулі го пролитіли від грізного автомат. | (2)

А наш сотнік молоденький своє життя продовжав,
Автомат му відказався, він пистолет витягав. | (2)

А з пістолі два набої, він у ворога стріляв,
Пистоля му затялася, він гранату витяга. | (2)

Крикнув: "Слава Україні, а народу свобода!",
Граната го розірвала, скрізь лісом пішла луна. | (2)