А наш хлібчик удався:
Попід шкуру котик грався,
На задні лапки став |
І шкуриночки достав. | (2)

Який в біса чоловік,
Така й його жінка:
Намочила штани в річці |
Та ще з понеділка. | (2)

А в суботу надвечері
Пішла витягати,
Бо в неділю ранесечко |
Милого вбирати. | (2)

Дивися-но, милий,
Який же ти білий!
Бодай тебе, моя мила, |
Були жаби з'їли! | (2)

Який він господар,
Така з неї господиня:
У городі вовки трублять, |
А в хаті пустиня. | (2)