В бузкову ніч чекала я тебе,
Щоб ти прийшов із мрії, із чекання.
Прийшов, як сон, як місяць із небес,
Відчувши потайне моє кохання.
Я ще не знала: хто ти? Звідкіля?
Що скажеш для початку, для начала?
Але тебе манила вже земля
До станції, де я тебе чекала.

Приспів:
Не обмини мене, не обмани,
Бо я твоя, я суджена для тебе.
Лиш пригорни, до себе пригорни,
А більш мені нічого і не треба.
Не обмини мене, не обмани,
Бо я твоя - найперша і остання.
Лиш пригорни, до себе пригорни,
При зустрічі на станції чекання.

Усе в житті прозовіше й простіш -
І тут зітхання зовсім недоречні...
Тобі сказала: серце моє втіш -
Й твоя рука лягла мені на плечі.
Забуду я печаль свою і сміх,
Чужі слова, далекі привітання...
Лиш був би ти, який поміж усіх
Знайшов мене на станції чекання.

Приспів.