Згадаймо, браття, ті страшні часи,
Як полум’я в Чорнобилі горіло,
Як за усіх людей на Батьківщині
Шість душ невинних в тім вогні зотліло.

Вони ж бо перші в бій з вогнем ішли,
Не боячись померти за Вкраїну,
І в тім вогні жахливім безпощаднім
Вони спасли і не одну людину.

Вони боролись з ворогом німим,
Із ворогом, що "атомом" зоветься,
І він здаватись мирно не хотів,
І кожен думав: "Все це не минеться".

Та ці герої також не здавались,
Вони робили все, що лиш могли,
В смертельній схватці душі віддавали,
І злого ворога вони перемогли.

Тож встаньмо, браття, й пом’янем героїв,
Тих, хто в бою із ворогом лягли,
Бо лиш тому ми ще живемо з вами,
Що вони Богу душі віддали.

І хай їх всіх до себе Бог пригорне,
І Україна хай їх не забуде.
Навіки вічна пам’ять буде їм,
І хай земля їм вічно пухом буде!