Весна на вільхах палить ладан,
І пахне ранків холод синій.
Зелений кодекс квітня влада
Для карасів напише й линів.
До ставу, що закрився гаєм,
Ідуть дівчата хмари прати,
І вітер листя розгортає,
Бо хоче сонце з вільх зірвати.

Приспів:
Калина похилилась вниз,
Мов ягода, росте червоне слово.
Весні окриленій молись,
Карбуй на камні пісню калинову!
Та промінь сонця, мов стріла,
Проколе слово і проріже камінь,
І лиш калина, як цвіла,
Цвіте щороку листям і піснями.

І серце знов знаходить слово,
Струнке, закохане й сп'яніле!
У небо ясне й малинове,
Мов птахи, вільхи полетіли.

Приспів.