(Для зручності — тональність "-1")


GmЯ знаю що зник, я знаю що втік.
Знаю в очах щоCm упав я твоїх.

Знаю крок кожен який зробиш ти.
Знаю наступниGmй який буде мій.

Знаю той шлях що обрав я своїм.
Знаю образилCmо що в глибині.
Знаю цей образ щG#mо серед руїн,
Збудований був, йоGmго кличуть моїм.

Знаю той безлад який я вчинив.
Знаю хто батько міCmй, хто його син.
Знаю, що бачивCm тебе вдалині
У той перший раз, неGm була в самоті.

Так, друзів неначе в музеї картин
І знаю щоCm зайвим не був я тобі
Ділили миCm світ ділили, і сни.
І знав я тGmоді всі ваші плітки,

Знав, що кінець він повинен прийти.
Знаю, кCmінець - це не завжди біль.
Знаю, щоCm голос він назавжди мій.
Знав, що я Gmкрикну: "Зажди-но, постій!",

Знаю, біль зникне немов наші тіні.
Що для перCmемоги не треба цей бій.
Я знаю щаCmсливим, що буду колись.
GmЯ знаю утік і кажу, що собі.
CmЗнаю той гул, що гудить в голові
CmНачебто мій неспокійний сусід.
GmСтіни дірявить, мій череп наскрізь.

Стікає мій глузд, втрачаю думки.
CmЗнаю свій штрих, знаю свій крик.
CmЗнаю, що успіх не буде легким.
GmЗнаю, що він не постійний як сніг,

Буває, що грім при погоді ясній.
CmЗнаю слова що потрібні в житті.
CmЗнаю на пам'ять свої всі пісні.
GmЗнаю можливості вчинків людських,

Знаю можливості вкриті в душі.