Тече, біжить ріка дзвінка,
Виспівує в гаю,
Ти вийди в ранній час, хоч раз,
На вроду глянь свою!

На пагорбі спинись і скрізь
Розвіється туман,
Ген-ген, туман,
Відіб'ється в воді тоді,
Як в дзеркалі, твій стан.

Хай золота коса звиса,
Світанок пломенить,
Ти, мабуть, крадькома й сама
Здивуєшся в ту мить.

Побачиш ти чиї свої
Ті очі голубі,
А сонце, що сія,
Гой-я-гой-гой,
Позаздрило тобі!
Позаздрило тобі!
Позаздрило тобі!