Gмоя мила премила премила
Dmскільки радості і неспокійного світла
Gти випромінюєш це стає так помітно
Dmколи вже несила
A#шукати хвилини і потім їх дарувати
Fвід прожитих марно буває користь
Gmякщо повернутись де колись вже була ти
Dmа натомість
A#я таки зможу довідатись вірити або
Amзнати що у світі є тільки нас двоє
Gmчитаючи з класики хіба Кобо Абе
Dmта Кіндзабуро Ое

моя мила премила премила
заглядаєш у дзеркало в наше майбутнє
поглядом можливо трохи відсутнім
бо все набридло

білою пелюсткою квітки сакури
загубишся ти у вічності літа
коли всю темряву філософії Сартра
не прояснити

а я складаю свої думки в орігамі
вони перестають поміщатись в кишені
життя вимальовується як орнамент
і справа не в мені

моя мила премила премила
моя мила премила премила
моя мила премила премила