Від весни до осені
Вечори захмарені
І світанки росяні
Зустрічали в парі ми,
Зорі з неба падали,
Пісня в небо линула,
А залистопадило -
Ти мене покинула...

Приспів:
Не відлітай! Тебе благаю,
В далекий край, бо я кохаю!
Не відлітай, мов птах у вирій,
Не покидай! - Кохання щире!
Не відлітай! Тебе благаю
В далекий край, бо я кохаю!
Не відлітай, не відлітай!
Не покидай, не покидай!

Шлях стелився квітами,
Сни усі збувалися,
Щоб з весни до літа
Ми у щасті купалися!
З літа в осінь вимріяв,
Щоб все добре склалося,
Та з пташиним вирієм
Ти у даль подалася...

Приспів. (2)

Не відлітай, не відлітай!
Не покидай, не покидай!