Знову осінь бреде по землі
І осінні дощі заморосять,
А у вирій далекий летять журавлі
І з собою летіть мене просять.
Ви не кличте мене, журавлі,
Вам без мене дорога осіння,
Бо не пахне для мене в чужій стороні
Полином, чебрецем і чар-зіллям.

Приспів:
Журавлі, журавлі, журавлі,
Ви не кличте, бо я не полину,
Не знайду я в чужій стороні
Чорнобривці, вербу і калину.
Журавлі, журавлі, журавлі,
Ви на серце проханням не тисніть,
Бо не чути в чужій стороні
Української мови і пісні!

Тут моя українська земля,
Що мене породила й зростила,
Тут барвінком заквітчана доля моя,
Що у землю коріння пустила!
Тут пісні, що крізь серце пройшли,
Сиві голови верби схилили,
Тут дитинства мого колоскові степи,
І прадавні козацькі могили!

Приспів.

Я росу із далеких доріг витирав
Рушником українським,
І любов до цієї землі я зберіг,
Увібрав з молоком материнським!