Квазіамор – прекрасна штука,
Як солодко хвилює нас,
Шалена серця псевдомука,
Страшне страждання лиш на час.

Ерзац, кохана ти не знаєш,
Як квазі я тебе люблю,
Віддай же все, що ти ще маєш,
Своєму псевдокоролю.

Принцесо, швидше роздягнися,
Принцесо, швидше на матрац!
Ну, все в порядку, понеслися!
Ерзац! Ерзац! Ерзац! Ерзац!