Один з недобитих у дев’яносто першому
перестрів мене, підбитого, серед нічного Львова.
Нічний Львів переважно нележить їм –
я, напевно, єдиний, хто про це знає.
Він також хотів пива, як виявилось, –
п’яний мародер, учасник бойових дій і т.д.

"Брат! – казав до мене. – Брат! Піва кончілась,
ти представляєш? Піва кончілась, жена ушла!"

Я не знав, що буває на світі такий розпач.
Мені все причувалося щось про третину вод
і полин.
Ангел у футболці з третім номером ішов по небу
зі своєю дурнуватою дудкою.

Ми обійнялися, ніби перед стратою.
Перепрошую, перед стартом.