Сіяв батько жито,
Де поля зірчасті,
Щоб усім нам жити
У добрі і щасті.
І садила квіти
Біля вікон мама,
Щоб краси у світі
Не було замало.

Приспів:
Для людей відкрита
Хата наша біла,
Тільки б чорна кривда
В неї не забігла.
Хліб ясниться в хаті,
Сяють очі щирі,
Щоб жилось по правді,
Щоб жилось у мирі.

Золотиться колос,
Ллє зерно на руки,
Ніби батьків голос –
До дітей і внуків.
Мальви й чорнобривці
Розрослися рясно,
Начебто гостинці
Маминої ласки.

А дорога кличе
На чотири боки,
Мамине обличчя
Засльозив неспокій.
Доброї поради
Чую звуки щирі,
Щоб жилось по правді,
Щоб жилось у мирі.