Про любов Марсель

Текст пісні

  • Текст пісні Тетяна
Субмарини думок несуть в пустелю душі,
Де колись дарувала все одному мені.
Повний вперед, якщо ти забула,
Повернути назад усе те що було.
Не лікують хвилини під градусом легше,
Жаль що я не останній і навіть не перший.
І це вже не кохання а напевно щось інше,
Під градусом легше, а насправді гірше.
Вибач мила що не подзвонив,
Міг все змінити, але не змінив.
Шукаю в думках спогад про тебе,
Не знаю чи варто, не знаю чи треба.
Дзвони частіше і не забувай,
Тримай мене сильно і не відпускай.
Чим далі тим гірше, чим ти ближче тим краще,
Не забувай і поверни мені щастя.

Приспів:
Подзвоню на небо до ангелів,
Хай врятує мене сонячне марево.
І віднесе за небокрай,
Прошу тільки мене не забувай.

Знаєш, да ні фіга ти не знаєш,
Розуміти не вмієш, просто вбиваєш.
Докладаю зусиль, але марні старання.
Було все, але нестало кохання.
Ми з тобою по різні сторони флангів,
Ти вбиваєш любов, у якій немає рангів.
Не захищений тил, втрачений фронт,
Вже програно бій, а ти сідаєш на трон.
Застрілю твоїх друзів щоб не заважали,
Щоб поміж нами вони не вставали.
Нікуди не пізно, ніщо не важливо,
Що захочеш те можна, якщо хочеш можливо.
Я лежу на землі, засинаю назавжди,
Помираю від тебе і твоєї неправди.
До скорої зустрічі на небі май френд,
Не забувай мене, напевно це хеппі енд.

Приспів

Оцінити цей розбір
Внески:
Тетяна
Тетяна
anonim