Пусти ж мене, мати, до табору Марійка Підгірянка
Текст пісні
Пусти ж мене, мати, до табору
До сонця, до волі, до простору.
Пусти ж мене, мати, з Пластом мандрувати,
Пусти ж мене, мати, з Пластом мандрувати,
З Пластом мандрувати, до табору.
Вставала б я, мамо, рано-вранці,
Бігла б я росою по полянці,
Ішла б я по воду до чистого броду,
Ішла б я по воду до чистого броду,
До чистого броду, рано-вранці.
Сиділа б при ватрі кожен вечір,
При мові-розмові молодечій,
Гляділа б досхочу, як зірки мигочуть,
Гляділа б досхочу, як зірки мигочуть,
Як зірки мигочуть кожен вечір.
Стояла б на варті по наказу,
Всю ніч не здрімала б ані разу,
Хоч скучно, хоч темно, стояла би вірно,
Хоч скучно, хоч темно, стояла би вірно,
Стояла би вірно по наказу.
Вернула б я, мати, із табору,
Привезла б я силу із собою,-
Привезла б я силу до нового чину,
Привезла б я силу до нового чину,
До нового чину і до бою.
До сонця, до волі, до простору.
Пусти ж мене, мати, з Пластом мандрувати,
Пусти ж мене, мати, з Пластом мандрувати,
З Пластом мандрувати, до табору.
Вставала б я, мамо, рано-вранці,
Бігла б я росою по полянці,
Ішла б я по воду до чистого броду,
Ішла б я по воду до чистого броду,
До чистого броду, рано-вранці.
Сиділа б при ватрі кожен вечір,
При мові-розмові молодечій,
Гляділа б досхочу, як зірки мигочуть,
Гляділа б досхочу, як зірки мигочуть,
Як зірки мигочуть кожен вечір.
Стояла б на варті по наказу,
Всю ніч не здрімала б ані разу,
Хоч скучно, хоч темно, стояла би вірно,
Хоч скучно, хоч темно, стояла би вірно,
Стояла би вірно по наказу.
Вернула б я, мати, із табору,
Привезла б я силу із собою,-
Привезла б я силу до нового чину,
Привезла б я силу до нового чину,
До нового чину і до бою.
Внески: