Кілька вулиць нас розділяє
Та розлуки довгої літа,
Стали болем стали відчаєм
Наче скеля кам'яна крута.
В місті одному ми,
А чужі назавжди.
Але я кохаю і чекаю,
Зву тебе: "Прийди".

Стрийський парк в осінні тихі дні,
Нагадує мені давноминуле щастя.
Стрийський парк нагадує ті дні,
Які вже не вернеш, вернуть не вдасться.
І шепіт вітру в старих алеях парку
Не говорив нам, що промине любов.
Стрийський парк пливуть за днями дні,
І тужно так одній, бо ти не прийдеш знов.

Я сьогодні тебе зустріла
Ти у парку сам-собі блукав.
А мені здавалось на крилах
Ти до мене знову поспішав.
Он як хоч би у сні, як в ті далекі дні,
Щоб тебе зустріти полонити
Назавжди мені.

Стрийський парк в осінні тихі дні,
Нагадує мені давноминуле щастя.
Стрийський парк нагадує ті дні,
Які вже не вернеш, вернуть не вдасться.
І шепіт вітру в старих алеях парку
Не говорив нам, що промине любов.
Стрийський парк пливуть за днями дні,
І тужно так одній, що ти не прийдеш знов.


І шепіт вітру в старих алеях парку
Не говорив нам, що промине любов.
Стрийський парк пливуть за днями дні,
І тужно так одній, бо ти не прийдеш знов.


Бо ти не прийдеш знов.