Хробак Анатолій їжу шукав,
Шукав він для себе обід,
В день і вночі він шукав свій обід
Хотів натовкти свій живіт

Мертва собака на полі лежить
Хробак Анатолій до неї спішить
Тіло собаки давно вже гнило
А Толік голодний, йому все одно-о-о!

Хробак так нажерся аж пузо стирчить
В землю не влазить, в тіньочку лежить
Лежав він під дубом десь вісім годин
Продовжити трапезу вирішив він

Доїв він собаку і з поля пішов
Кусок ковбаси у селі він знайшов
Раптом його піднімає дідок
Толіка він посадив на гачо-о-ок
Бідний хробачок!