Янку, Яничку, десь був рана?
Пас коника вороного, сама сь казала.

Сама сь казала коня сідлати,
І сама же сь на коника ручку подала.

Коника пасти, нічку не спати,
І не було з ким, серденько, порозмовляти.

Ой ти, дівчино, серденько моє,
Другу нічку будем пасти коника обоє.

Ой ти, Яничку, ой ти, Яничку,
Дай поспати іще дома хоч єдну нічку.