За високі гори сонечко сідає,
Променем торкає крони верховіть.
Десь на полонині знов сопілка грає,
Серденько палає, серденько щемить.

Грай, моя сопілко,
Калинова гілко,
Зачаруй мене, заворожи.
Грай, моя сопілко,
Калинова гілко,
Про палке кохання розкажи.

Наберу з криниці чистої водиці,
В небі зоряниця сяє, наче жар.
Я сама не знаю, чом душа палає,
Чом так сердце крає дивний сопілкар.

Грай, моя сопілко,
Калинова гілко,
Зачаруй мене, заворожи.
Грай, моя сопілко,
Калинова гілко,
Про палке кохання розкажи.


А як сяде сонце у моїй сторонці,
Тихо за віконцем вечір промайне.
І мені на втіху він заграє тихо,
І розтане лихо і печаль мине.

Грай, моя сопілко,
Калинова гілко,
Зачаруй мене, заворожи.
Грай, моя сопілко,
Калинова гілко,
Про палке кохання розкажи.

Грай, моя сопілко,
Калинова гілко,
Зачаруй мене, заворожи.
Грай, моя сопілко,
Калинова гілко,
Про палке кохання розкажи.